В принципі, якщо продукт підпадає під дію декількох директив одночасно, всі директиви повинні застосовуватися паралельно для відповідності вимогам кожної з них.
Директива 2014/30/EC (ЕМС)
Директива з ЕМС повинна застосовуватися для забезпечення того, щоб продукт не викликав електромагнітних перешкод, щоб такі перешкоди не впливали на його нормальну роботу.
У деяких областях застосування «нормальний» рівень електромагнітної стійкості до перешкод, зазначений у Директиві 2014/30/EC, може бути недостатнім для забезпечення рівня стійкості до перешкод, необхідного для безпечної експлуатації відповідно до Директиви 2014/34/EC. У цьому випадку виробник повинен вказати електромагнітну стійкість до перешкод, гарантовану його продукцією. Наприклад, системи захисту, характеристики збору та передачі даних яких можуть безпосередньо впливати на вибухобезпеку.
Директива щодо низьковольтного обладнання Вироби, призначені для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, прямо виключаються зі сфери дії Директиви щодо низьковольтного обладнання. Всі «істотні цілі в області низьковольтного обладнання» повинні бути охоплені Директивою ATEX.
Пристрої безпеки, управління та регулювання, призначені для використання поза потенційно вибухонебезпечними середовищами, але необхідні або корисні для безпечної експлуатації обладнання та захисних систем, не виключаються зі сфери дії Директиви щодо низьковольтного обладнання. У таких випадках необхідно застосовувати обидві директиви.
Директива ATEX містить дуже конкретні та детальні вимоги щодо запобігання небезпекам, що виникають в результаті впливу потенційно вибухонебезпечних атмосфер, в той час як Директива щодо машин та обладнання містить лише дуже загальні вимоги, що стосуються безпеки від ризику вибуху. Щодо захисту від вибуху в присутності потенційно вибухонебезпечних атмосфер пріоритет має Директива 2014/34/EC, і її застосування є обов'язковим.
Обладнання, що відповідає вимогам ATEX і є також машиною, може вважатися таким, що відповідає конкретним основним вимогам безпеки, що стосуються ризику загоряння у зв'язку з вибухонебезпечними атмосферами, викладеним у Директиві щодо машин і обладнання. Для всіх інших ризиків, пов'язаних з машинами, також повинні застосовуватися вимоги Директиви щодо машин і обладнання.
