Впровадження регламенту відбувається поступово, перші вимоги набули чинності з серпня 2026 року. Хоча це може здатися неминучим, підготовка необхідної документації вимагає збору технічної інформації від безлічі постачальників та індивідуального аналізу кожної позиції упаковки. Для багатьох підприємств цей процес може зайняти кілька місяців.
У косметичній галузі компанія, яка визначає, яка упаковка буде використовуватися та як вона буде розроблена, зазвичай вважається виробником для цілей PPWR (Performance-Performance-Product Reduction).
Крім того, існує роль виробника або організації, відповідальної в рамках розширеної відповідальності виробника, якою, як правило, є підприємство, що постачає продукцію на ринок у кожній державі-члені.
Розуміння цих обов’язків має важливе значення, оскільки вони визначають, хто повинен підготувати технічну документацію, хто підписує декларацію відповідності та хто підзвітний регулюючим органам.
Кожен артикул упаковки має бути підтверджений оцінкою відповідності, що ґрунтується на технічних даних, документації, яка демонструє відповідність нормативним вимогам, та підписаною Європейською декларацією відповідності.
На практиці це означає створення детального технічного досьє для кожного типу упаковки.
Серед інших вимог це положення запроваджує два ключові документи.
· оцінка відповідності, що підтверджує, що упаковка відповідає вимогам, встановленим регламентом.
· декларація відповідності, за допомогою якої виробник офіційно заявляє про відповідність упаковки всім чинним законодавчим актам.
Підготовка цих документів вимагає збору технічної інформації щодо кожного компонента упаковки, перевірки простежуваності по всьому ланцюгу поставок та забезпечення точності, узгодженості й актуальності всієї документації. Це набагато складніший з технічної точки зору процес, ніж багато компаній спочатку припускають.
Багато косметичних брендів ще не запросили необхідну інформацію у своїх постачальників і не знають, що отримання певних технічних даних може зайняти значний час. Очікування до останнього моменту може призвести до неповноти документації, коли регуляторні органи почнуть запитувати підтвердження відповідності.
Окрім регуляторних наслідків, існує також комерційний ризик. Все частіше дистриб’ютори, роздрібні продавці та міжнародні ділові партнери вимагають документального підтвердження відповідності вимогам, перш ніж погоджуватися на запуск нових продуктів.
Коли йдеться про дотримання нормативних вимог, завчасна підготовка завжди простіша, ефективніша та дешевша, ніж реагування одразу після виникнення юридичних зобов’язань.
